Діти-аутисти. Як сприймати, що робити, куди звернутися за допомогою

Діагноз «аутизм» викликає у батьків жах і розпач. Особливо, зважаючи на те, що дитина деякий час може виглядати цілком здоровою і ніяких ознак хвороби не демонструє. Але поступово накопичуються тривожні сигнали, розвиток загальмовується і стає зрозуміло, що потрібна консультація. Діти-аутисти заглиблені в себе, схильні до стереотипії (повторення однакових рухів), автоагресії. Звичайно, це не може не викликати занепокоєння.

Для початку хочеться заспокоїти батьків, аутизм – не вирок для дитини. Повністю позбутися цієї загадкової хвороби поки ще нікому не вдалося, але є величезні шанси реабілітації. Якщо прикласти певних зусиль, навіть у найскладніших випадках, вдається досягти гарних результатів.

Куди звертатися за допомогою?

Аутизм – хвороба, що має безліч індивідуальних рис. Тобто симптоми і ознаки можуть варіюватись у різних ступенях інтенсивності. Пояснимо це на прикладі.

Майже всі аутисти мають ті чи інші вади мовного розвитку. Але одна дитина зовсім не розмовляє, а інша – має труднощі з правильною побудовою речення. Одне маля розуміє свої потреби і повідомляє про них, інше – лише хвилюється і плаче.

Щоб реабілітація була вдалою, потрібно вибудувати кожній дитині її індивідуальний профіль труднощів і недоліків розвитку. Потім згідно з цим профілем спеціалісти складають індивідуальну програму занять. Це дозволяє в кожному випадку компенсувати саме ті складнощі розвитку, які має конкретна дитина.

В Україні закладів, де можуть скласти подібну індивідуальну програму, небагато. Фахівці радять звертатися в Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України. Дитяче відділення цього закладу має солідні напрацювання в сфері лікування та корекції аутизму.

Окрім того, в багатьох містах сьогодні відкриті спеціальні курси та школи для батьків, чиї діти страждають аутизмом.

Хто займається реабілітацією дітей-аутистів?

На жаль хворіти на аутизм в сільській місцевості в Україні означає опинитись майже без спеціалізованої допомоги. Вся робота цілком ляже на плечі батьків. Можна залучити шкільного психолога, якщо він є, але цей спеціаліст має, зазвичай, зовсім іншу підготовку.

В містах працюють центри для соціально-побутової реабілітації дітей-інвалідів. Там вже можна знайти і логопеда, і психолога, і реабілітолога. Але підготовка спеціалістів для роботи з такою складною проблемою часто буває недостатньою. Хоча, тут завжди йдуть назустріч батькам і вирішують, які сторони розвитку потрібно компенсувати.

Важливо і батькам брати участь. Заняття з дитиною-аутистом ефективні тільки тоді, коли поряд знаходяться рідні дорослі. Найскладніше організувати аутиста на заняття. Без супроводу рідних дорослих ця задача буває неможливою.

Педагог не має права торкатися до дитини руками, утримувати її в потрібному положенні. А без цього заняття на перших етапах реабілітації проводити неможливо. Дитина, наприклад, може просто зірватися з місця і почати бігати. Умовити її або притримати на місці можуть тільки батьки.

Чи існують спеціальні заклади для аутистів?

Найкраще справа з реабілітацією аутистів поставлена в обласних центрах і столиці. Там є як державні, так і приватні заклади для таких дітей. Наприклад, у Харкові працює дошкільний заклад, в якому до кожної дитини приставлений свій дьютер, який опікується її життям в закладі та водить на кожне заняття. Єдине, що місячне перебування в такому дитячому садку обходиться батькам, як річне навчання у виші.

Якщо таких коштів немає, доцільно шукати ДНЗ в якому є спеціалізовані групи. Наприклад, для аутистів чудово підходять логопедичні групи. Програма логопедичної групи передбачає інтенсивні заняття з логопедом та психологом, а це саме те, що потрібно дітям, які потребують допомоги.

Логопедична група не передбачає великої кількості вихованців. Це дає можливість справжнього індивідуального підходу. В маленьких колективах малята з аутизмом відчувають себе набагато краще, ніж у загальній групі.

Таким чином, отримавши діагноз «аутизм», потрібно перш за все визначити ступінь порушень в логопедичній, соціальній та пізнавальній сферах, а також отримати програму індивідуальних занять. Після цього на місці бажано звернутись в реабілітаційний дитячий заклад і знайти дитині необхідну групу в ДНЗ.

Що батьки можуть робити самостійно?

  1. Підготувати себе, налаштуватись на плідну роботу. Батьки – це перші вчителі дитини у будь-якому випадку. Ваш спокій – дійсно важливий.
  2. Читати відповідну літературу, шукати досвідчених спеціалістів.
  3. Ставитись до дитини з терпінням та повагою, створити комфортну емоційну атмосферу.
  4. Створити комфортні та безпечні умови проживання: максимально унеможливити проникнення до помешкання подразників (яскравого світла, занадто голосних звуків, різких запахів), зробити ігри та іграшки безпечними, бути готовими підстрахувати дитину.
  5. Використовувати можливості арт-терапії, яка знімає напруження та дає вихід емоціям, а іноді й агресії. Співайте та читайте дитині, малюйте разом.

Чого не можна робити батькам?

  1. Насильно нав’язувати власну волю, залякувати дитину.
  2. Порівнювати дитину з іншими дітьми такого ж віку.
  3. Здаватись, втрачати віру і надію.

Про що варто пам’ятати?

  1. Аутизм – це не риса характеру, він не виражає всю особистість людини.
  2. Аутичні люди здатні на любов та емпатію. Наявність цих почуттів не залежить від здатності їх висловлювати.
  3. Аутизм і соціопатія – це різні речі. Аутисту, зазвичай, не байдуже до того, що навколо нього є люди. Те, що дитина не висловлює емоцій до інших чи не може зрозуміти виразу обличчя чи тону, не означає що вона не переносить людей.
  4. Аутисти можуть бути щасливими.
  5. Не існує одного єдиного підходу чи техніки, які б точно допомогли аутисту. Все залежить від форми аутизму та особливостей кожної конкретної людини.

Чи може аутист досягти успіхів у роботі?

Завершуючи статтю, ми хочемо нагадати ще раз, що аутизм – не вирок. Власне, у розвинутому суспільстві побутує думка про те, що всі аутисти – генії. Цьому є практичне пояснення. Невміння контактувати з оточенням не означає браку розуму, таланту чи творчого мислення. Швидше навпаки, не відволікаючись на сторонні подразники, аутист може зосередитись на головному. Не варто забувати і про те, що особлива людина може бути особливою у всіх аспектах. Перегляньте біографії видатних людей з аутизмом – прототипа героя “Людини дощу” Кіма Піка, музикантів Леслі Лемке та Метта Севеджа, поліглота Крістофера Тейлора, художника та майстра по дереву Джеймса Генрі Пулена, айтішниці Сари Міллер, письменниць Темпл Гранден та Донни Вільямс – і вам стане зрозуміло, що ми маємо на увазі. Тому, так, діти-аутисти можуть бути успішними.

TDF 20 studio inspection

© Draxtor Despres / www.flickr.com

COMMENTS

DISQUS: 0